АМІНОПІРИДИНИ — похідні піридину, які у своїй структурі містять одну або кілька аміногруп відповідно: моноамінопіридини (3 ізомери), діамінопіридини (6 ізомерів), триамінопіридини (6 ізомерів).
Моноамінопіридини (піридиламіни) — безбарвні кристалічні речовини, легко розчинні у воді, етанолі, діетиловому ефірі та інших органічних розчинниках, мають такі властивості:
| Сполука | tпл, ˚С | tкип, ˚С | рКа |
| 2-Амінопіридин (α)(1) | 58,1–58,4 | 204 | 6,86 |
| 3-Амінопіридин (β)(2) | 64,5 | 250–252 | 6,07 |
| 4-Амінопіридин (γ)(3) | 157–158 | 273 | 9,25 |
Для 2- і 4-А. характерна прототропна (аміно-імінна) таутомерія. За даними ІЧ-спектрів, рівновага значно зміщена в бік аміноформи (а), для 2-А. співвідношення аміно- та іміноформ (б) становить 103:1
Реакційна здатність А. залежить від положення аміногрупи в піридиновому кільці. З мінеральними кислотами 2- і 4-А. утворюють солі з одним еквівалентом кислоти (за гетероатомом). Для 3-А. солеутворення проходить за двома основними центрами, напр.:
2- та 4-А. реагують з алкілгалогенідами за атомом азоту піридинового циклу; за звичайних умов не утворюють солей діазонію (у водному розчині вони нестійкі й легко гідролізуються до піридонів (4) з виділенням азоту).
3-А., виявляючи властивості ароматичних амінів, легко вступають в реакції алкілування та ацилювання за аміногрупою; дають стійкі солі діазонію:
Реакції електрофільного заміщення для 2-А. відбуваються за положенням 5, 3-А. — положенням 2; 4-А. — положенням 3. 2-А. отримують амінуванням піридину NaNH2 (реакція Чичибабіна), 3-А. — нагріванням 3-бромпіридину з NH4OH в присутності CuSO4 або реакцією Гофмана з нікотинаміду; 4-А. сплавленням 4-феноксипіридину з NH4Cl.
А. використовують у синтезі лікарських сполук (пірибензаміну, неотропіну) та барвників. 2,3- та 2,6-діамінопіридини — реагенти для фотометричного визначення родію та первинних амінів.
Джилкрист Т. Химия гетероциклических соединений. — М., 1996; Черних В.П. Зіменковський Б.С., Гриценко І.С. Органічна хімія / За заг. ред. В.П. Черних. — Х., 2008.